Рецензии на фильмы и сериалы

Одним з численних досягнень студії "Pixar" є стрічка "Суперсімейка". І ось, через значний період часу, режисер та сценарист Бред Бьорд створив другу частину цього захоплюючого мультфільму.
Отже, сімя містера Неймовірного переживає не найкращі часи. Супергерої поза законом, донька Фіалка у складному періоді першої закоханості і, мабуть, голові родини доведеться повернутись на звичайну роботу Але місіс Еластик отримує справу "за профілем", а у немовляти Джек-Джека зявляються сімейні здібності
Стилістично, по другій частині походжень, можна зрозуміти, що натхнення автори черпали у стрічках 50-х-60-х, починаючи від вигляду міста та костюмів і закінчуючи музичним оформленням. Всі пазли сюжету органічно припасовані, він досить насичений, з елементами бойовика та, навіть, політичного детективу... Творці вправно перенесли дорослий сюжет, зробивши його доступним для більшості маленьких глядачів, а ось для їх батьків та просто поціновувачів якісної анімації буде ще цікавіше. Неозброєним оком можна помітити, що акцент стрічки був зроблений на жіночих персонажах як першого, так і другого планів. Так, така нова епоха Голлівуду Звісно, візуал мультфільму на еталонному рівні розважальної анімації. Основна комедійна складова повязана не стільки з сюжетом, скільки з деталями характерів головних героїв, попри що, з великою ймовірністю, посмішка майже не буде сходити з уст глядача.

Як певний висновок - "Суперсімейка 2" вийшла цікавою, динамічною стрічкою, котра розважить дорослих точно, а дітям сповна підійде, починаючи з віку, приблизно, 8-10 , через достатню насиченість та контекст змістовного наповнення.

У індійського режисераТарсема Сінгха, котрий працює у Голлівуді, налічується не багато реалізованих проектів та достатня строкатість у жанровому плані.Його творіння під назвою "Self/less" за гучними фразами про винахід безсмертя, зрозуміло, для обраних людей, приховує смиканий але вражаючий фантастичний екшен.
У кого б переселити вмираючого багатія у віці? Звичайно у того, хто виглядає,мінімум, якРайан Рейнольдс. Звичайно, дешево це не буде, зате такої швидкої адаптації до нової оболонки, напевно, ніхто не пропонує. Герой це робить практично моментально, а потім ще й отримує, разом з новим тілом, у подарунок цілий набір навичок. Рейнольдс весь фільм намагається здаватися старше, щоб відповідати віку переселеного розуму, але вдається це частково. Магнат-архітектор Деміен у втіленніБена Кінгслівиглядає дуже втомленим від життя, таке враження, що з молодим тілом він намагається втекти від усіх проблем одразу. Яскравий приклад того, що вік не є запорукою справжньої мудрості. Другопланові ролі виконали британські актори, серед яких Меттью Гуд,Віктор Гарбер та Мішель Докері.
У стрічці достатньо моментів, котрі для розвитку сюжету не роблять нічого, окрім відтягуваннякінцівки. Творці спробували висвітлити кілька філософських питань у рамках екшену, котрі погано поєднується одині з іншим. Звичайно, можна було б порозмірковувати про моральність персонажів, їхніх дій, можливості жити за чужий рахунок та, по великому рахунку, навіщо...
От що у "Self/less" є свіжим - так це місце розгортання подій. У США дійсно є купа різних колоритних міст, і ось глядача відправляють у Новий Орлеан. Правда, він зі своїм музичним ритмом не зовсім підходить під таку історію з перестрілками та погонями.
У результаті, "Self/less" - комерційно-розважальний екшен, здебільше, розрахований на шанувальників Рейнольдса. Без нього він навряд чи з'явився би на екрани.

П'яту частину "Місії неможливої" довірили знімати сценаристу Крістоферу Маккуоррі, котрий вже втілював декілька проектів зТомом Крузом. Тепер їх герой відбуває на пошуки способу знищити таємничий Синдикат, що виріс на уламках колишніх спецагентів.Хант повертається ще більш гучніше, ніж у попередньому фільмі.Його п'ята поява у франшизі, як завжди, обіцяє захоплюючі та неймовірно карколомні шпигунські пригоди.
Допомагають Крузу у черговій неможливій місії його вірні соратники Бенджі та Брандт, котрих знову втілюютьСаймон Пегг та Джеремі Реннер. Шкода, що не вистачає екшену з боку останнього, зате Пегг, чий герой зголоднів до пригод, не раз піднімає настрій та розряджає напругу своїми коментарями. Фатальною жінкою "Нації вигнанців» стала Ребекка Фергюсон. Ставлення до її героїні протягом усього фільму, вельми, неоднозначне, але вона не раз підливає масло у вогонь протистояння. У створенні нового лиходія, керуючого терористичною організацією, автори вирішили скористатися добре перевіреною формулою: взяти характерного європейського актора з акцентом і от вам - колоритний антагоніст готовий. І треба зауважити - Шон Харрісстворив досить інтригуючий образ. Стрічка зібрала дійсно талановиту команду, до якої продюсером увійшов Джей Джей Абрамс. Взагалі, зняти фільм, тривалістю більше двох годин, не стомлюючи глядача, а, навпаки, тримаючи у напрузі до останнього моменту - це немале досягнення.
При перегляді цієї "Місії", як і четвертої, напрошуються порівняння з "Бондіадою". Тільки порівняння порівняннями, але, врешті-решт, видовищний, хоч і доволі фантастичний, як для шпигунського кіно, екшен завжди знайде свого глядача. І у цьому "Місія неможлива: Нація вигнанців" не підведе.

Можна сказати, що голлівудське кіно переживає еру відродження жіночих образів у всьому їх багатстві, а не модельного стандарту, виплеканого десятиліттями культу. Однією з таких стрічок можна назвати комедію Еббі Кона та Марка Сілверштейна, що виступили одночасно режисерами та сценаристами - "Красуня на всю голову", яку також можна віднести і до "комедійно-мотиваційного" жанру, котрий, знову ж таки має давні традиції та ряд атрибутів.
Отже, Рені Беннет, жінка з шармом та пишними формами працює в IT-підрозділі корпорації, ставлячись до роботи з ентузіазмом та наполегливістю. Так, вона комплексує через свою фігуру, аж до одного дивовижного випадку, після якого найвідчайдушніші макітряні таргани беруть справу на себе. Відповідно, корінним чином, змінюючи поведінку героїні...
В цілому, "Красуня на всю голову" - це досить вдалий приклад стрічки, де автори, у процесі розвитку сюжету вміють раз за разом робити акцент на певній родзинці. Якщо ширше - то це "комедія положень", проте в одній особистості, де впевненість підсвідомо стикається з невпевненістю, котру певним чином повинен уявити глядач. Також автори зіставляють сміливу та щиру Рені зі світом "ідеально-модельно-манірного" світу.
З головною роллю акторка Емі Шумер впоралась. Якщо казати про загальний настрій фільму - він мякий, проте гумор не обійшовся без "сортирних" жартів. Іноді здається, що стрічка провалюється у рожеві хмаринки, але впевнена операторська робота, звуковий супровід, так і гра акторів другого плану витягують її з піке.
Власне, "Красуня на всю голову" - це легка комедія, дійсно оптимістична, стверджуюча віру у свої сили та зберігаюча безпосередність та щирість.

Режисер Піт Доктер взявся розібратися у тому, як же співіснують такі різні людські емоції в одній тісній макітрі. Він дав складним процесам людського мозку досить забавні уособлення та спробував розкласти по поличках те, що відбувається у головах на прикладі 11-річноїдівчинки Райлі. Саме за її емоціями глядач спостерігатиме протягом анімаційної історії. Отож, спогади та емоції з дитинства найважливіші, вони, зазвичай, формують особистість. Та Райлі у надійних руках, адже їй на допомогу завжди прийдуть всім чудово знайомі по життю, але не у вигляді таких милих істот, що метушаться всередині голови, почуття. У кожного з них є своя важлива функція, і при перегляді розумієш, наскільки важливо, щоб вони всі співмешкали дружньо та доповнювали один одного.
"Головоломка" або точніше - "Думками навиворіт" не розчаровує своїм незвичайним уявленням про те, як непросто дитині дається дорослішання. Хто б міг подумати, що звичайний сімейний переїзд може обернутися такою захоплюючею з емоційного боку пригодою. Мультфільм має добрий шанс у майбутньому стати піксарівськоюкласикою. Тож, якщо ви хочете зануритися у колообіг нестримної радості, до сміху драматичногосмутку, крапельки зарозумілоївідрази, панічного страху та кумедноїнеконтрольованої люті, то сміливо вмикайте та насолоджуйтесь.

Було досить очікуваним те, що прибутковій ідеї - "Парку Юрського періоду" буде даний другий шанс. І ось з'явився "Світ Юрського періоду", що теж, на початку, пропонує відвідувачам незабутній сімейний відпочинок. Але наскільки він безпечніший за свого попередника.?
Повернення на великі екрани доісторичних ящерів було лише питанням часу. Історія була занадто гарна, щоб залишити її у спокої. Вдихнути в неї нове життя взявся режисер Колін Треворроу. Він вирішив показати, до чого може довести комерційна ненаситність, що, врешті-решт, виходить з-під контролю.Персонажі кінокартини, особливо, як для тих, хто працює в настільки небезпечному місті розваг, в основному, є занадто безтурботними і недалекими. Власник острова взагалі не знає, що виводять у його лабораторіях, система безпеки діє якось дивно, і що робити у екстрених ситуаціях, по великому рахунку, ніхто не знає. Добре, що знаходиться, чи не єдина людина, а саме Оуен, котра розуміє, що динозаври живі істоти, а не іграшки. До речі, граКріса Пратта на рівні та образ йому, в цілому, пасує. Компанію йому складає Брайс Даллас Ховард з, достатньо, потужним потенціалом. Єдиним актором з оригіналу залишився Б. Д. Вонг, що зновувтілив доктора Генрі Ву.
"Світ Юрського періоду", мабуть, є одночасно і продовженням оригіналу, і перезапуском історії з амбіцією вдихнути у, тепер вже, франшизу нове життя. До першоджерела творці поставилися практично зі священним трепетом, відсилання на нього зустрічаються протягом усього фільму.
Стівен Спілберг, звичайно, доклав руку до продовження свого дітища, але тільки в якості виконавчого продюсера. Їх спільні зусилля з Треворроу і величезною командою, що стоїть за створенням цього блокбастера, глядач має змогу самотужки оцінити.Впродовж двох годинцяпригодане дасть нудьгувати, тим паче, що сюжет "Світу Юрського періоду" побудований на ідеї, що лягла в основу оригіналу.

Есть малоизвестный фильм, тем не менее один из лучших фильмов прошлого века, "Чужие среди нас". "Предел контроля"- как бы его "продолжение".

По версии Джармуша, рабство не прекратиось, оно лишь эволюционировало в рабство всех людей независимо от цвета и национальности, и это "господство рептилоидов" должен прекратить представитель первых рабов с которых это когда-то началось.
Но, это не месть.

Испания в данном случае выбрана как родина Конкисты, мексиканец как потомок конкистадоров, осознавшихчто их самих использовали как рабов.

Действие фильма тянется долго, так же долго, как тянулись дни рабов на плантациях под палящим солнцем. Так же долго, как тянутся дни на нелюбимых работах.

Струна олицетворяет победу духовного над материальным, вечным исскуствомнад потребительствомненужного. КоробкИ изображают только боксера, который долженпродержаться. А из искры "возгориться пламя" )

Чтобы приблизиться к пониманию данного фильма его нужно посмотреть раз десять с интервалом год-два )

Для не до конца въехавших Джармуш объясняет свои взгляды уже более простым языком в следующем фильме "Мертвые не умирают" - они уже были зомби при жизни

Для спін-оффа про кумедних міньйонів один з творців "Нікчемного я" П'єр Соффін об'єднався з мультиплікатором Кайлом Балдою,який зняв кілька короткометражок про цих створінь. Теперішня історія відправляє глядача у подорож крізь часи, знайомлячи з різними господарями жовтих непосид, які схиляються перед злодійством. Тільки якими б чарівними та турботливими не були міньони, їм просто катастрофічно не щастить. Незважаючи на своє вірне служіння лиходіям, вони в душі дуже добрі та наївні і хочуть, виключно, кращого. На жаль, у їхньому випадку, найкращі наміри найчастіше, за законом підлості, обертається катастрофою, і у результаті вони знову опиняються у пошуках нового роботодавця, без якого їхня задоволеність життям різко знижується. Тому найініціативніші з них вирішують врятувати всіх, відправившись за новим лиходієм по світу, назустріч незабутнім пригодам та знайомству з найбільш запеклою злодійкою того часу... Милою дамочкою цю особу не назвеш, зате у харизматичності та колоритності не відмовиш. Така собі стерва-брюнетка, котра у душі є маленьким дівчиськом, що просто хоче корону та імперією у додачу.
Мультфільм вийшов не таким вражаючим, як "Нікчемний я", але він повністю виправдовує своє існування, піднімаючи настрій. Створення "Міньонів" було передбачувано, адже їх популярність дасть фору багатьом комічним мультперсонажам. У мультфільмі помітно багато різноманітних відсилань до подій та історичних постатей. Зокрема, сама Великобританія, де відбувається значна частина основних подій, і британці, в тому числі королева, показані до крайнощів стереотипно, але, відчувається, що зроблено це не зі злим умислом, а щоб зайвий раз підкреслити, наскільки безглуздо мислили вузько та бачити світ шаблонами.
Міньони одним своїм існуванням спростовують деякі закони природи та логіки, перетворюючи будній день на свято веселощів. Тому якщо вони вже підкорили ваше серце, то це мультфільм, безумовно, для вас.

Після попередньої, вдалої кінокартини данському режисеру Томасу Вінтербергу було дуже важливо не вдарити у бруд обличчям та зняти чергову роботу на достатньо високому рівні. Для неї режисер обрав класичний роман Томаса Харді "Подалі від шаленної юрми", який вже переносили на екран. Але версія Вінтерберга претендувала стати кращою серед інших екранізацій. Сюжет занурює глядача у кінець 19 століття в англійську фермерську провінцію. Головна героїня - незалежна феміністка-аматорка початкового рівня у відношенні до оточуючих її чоловіків. Жінка з характером робить вигляд, що почуття їй абсолютно нецікаві. Тільки повністю убезпечити себе від них та їх неприємних наслідків ще не вдавалося майже нікому, що вже казати про молодицю, котрій у душі, все ж таки, хочеться бути бажаною. Любов навіть самих тверезомислячих перетворює на дурнів, і до Версалії, незабаром, добирається теж. Але кого вибрати: слухати серце, вигоду або піддатися спалюючійпристрасті - от у чому питання. Перший вібір, як правило, припадає на найгіршого - пройдисвіта, козла таких інших...
У головній ролі виступила Кері Малліган.Для основних чоловічих образів підібрали Майкла Шина, Тома Стерріджа та Маттіаса Шонартса.
Стрічка Вінтерберга "Подалі від шаленної юрми" вийшла досить чуттєвою, хоч і не змушує переживати за головну героїню, скоріше лаяти її та з нетерпінням чекати на чергову дурість та на те, як вирішиться цей божевільний любовний чотирикутник.

Наступним на черзі режисером "Термінатору" виявивсяАлан Тейлор. Перед ним стояла відповідальна місія, котра могла вдихнути нове життя або ж зовсім занапастити франшизу. З такої нагоди він вирішив ризикнути, переписавши і минуле, і майбутнє. Термінатор повернувся, як і обіцяв. Нехай тепер він більше хранитель, ніж бездушна машина, від нього віє приємною ностальгією та її нещадно експлуатують, граючи на почуттях глядачів, для котрих він є одним з улюблених антигероїв. Без Арнольда Шварценеггера, дійсно, не було би цієї історії і напевно не змогла би вижити п'ята частина. Його T-800 - важлива ланка, яка зв'язуєминуле і майбутнє, і він є чи єдиним персонажем, якому тут по-справжньому співчуваєш, і хто викликає приємні емоції. Хто ж тепер Сара, заради якої всі знову ризикують життям.?Емілія Кларк, як героїня тут непогана, звісно вона не йде ні в яке порівняння з Ліндою Хемілтон, бо, напевне, жанр екшен не для Емілії. На Джая Кортні пав вибір відобразити Кайла Різа. У їхньому минулому за сценарієм багато чого змінилося, і дивлячись на них, тепер не відчувається ніякого трепіту. Незважаючи на те, що попередні дві частини франшизи виявилися не надто успішними, творці "Термінатора: Генезис" вирішили знову спробувати щастя з такою сюжетною лінією. Роль Джона дісталася Джейсону Кларку, і він непогано виглядає в образі. Також на екрані з'являється Дж.К. Сіммонс, у незвичному для себе амплуа, та Метт Сміт.
Перезапуск франшизи "Термінатор"з одного боку трепетна ностальгія з появою Арні у його легендарному образі, але з іншого - від оригіналу, канону, так би мовити, не залишили майже нічого, все йде по-новому, створюючи всередині історії якусь паралельну реальність, тому, на контрасті, у декого до п'ятого фільму можуть зменшитися шанси на вподобання.

За створення фільму "Джон Уік" вирішив взятися, подавшийся у режисери каскадер та постановник трюків - Чад Стахелскі. Зрозуміло, що вибрав він для дебюту рідний для себе жанр бойовика, от тільки сценарій трохи підкачав.
Спершу герой кінострічки аж ніяк не нагадує великого кілера у відставці, але й сім'янином його назвати можна з натяжкою. А от коли сюжет доводить його до повернення старих звичок, Джон Уїк виявляється не в такій вже й поганій формі. У головній ролі виступивКіану Рівз. Спершу він начебто грає драму, але потім все зводиться лише до того, що персонаж вбиває всіх, майже, без розбору з кам'яним обличчям. Здавалося би, що героя спровокували, але більше схоже, що йому просто потрібен був привід зірватися з ланцюга. Як не дивно, російського мафіозі у цій історії грає шведМікаел Нюквіст, хоча хто їх тільки не грав... Його Вігго міг би стати відмінним антагоністом, тим паче зовнішність підходить, але персонаж прописаний так, що нагадує простого боягуза, що ховає себе та негідника сина за спинами десятків найманців. Виглядає переконливокілер у виконанніВіллема Дефо зі своєю коронною зловісною аурою. Непоганий екшен показала Едріанн Паліки, яка відчуває себе все більш впевнено у цьому жанрі.
Дебютна кінокартина Стахелскі, весь час, з усіх сил намагається виїхати за рахунок трюків та екшену, тим паче, що знімати йому допомагав інший постановник - Девід Лейтч. А от музика, підібрана зі смаком, і саунд від Меріліна Менсонавідмінно підходить до відеоряду. Натомість,мізерні діалоги, що схожі на не зовсім вдалі імпровізації акторів, швидше намагаються пов'язати між собою розбірки головного героя, видаючи все за цілісний сюжет.Більшість фраз, особливо ті, котрі вимовляються з усією серйозністю, мимоволі викликають посмішку. Майже весь хронометраж фільм розгойдується, і фінал цілком логічно завершуєпомстуДжона Уіка, котра вийшлаз-під контролю. Хоча, може, для колишніх кілерів це така психологічна терапія - після якоїсь втрати випустити пар на всіх, хто під руку попадеться.

Режисерське крісло у сіквелі "Супер Майк XXL" зайняв асистент та продюсер Стівена Содерберга - Грегорі Джейкобс, так що продовження пригод групи стриптизерів з Флориди мало виявитися у надійних руках та, навряд чи, розчарувати тих, хто перебував у захваті від першої частини.
Наситившись розміреним життям, Супер Майк повертається до своїх давніхколег, щоб взяти участь у змаганні з чоловічого стриптизу. Але поки вони доберуться до місця призначення, їм доведеться пережити кілька пригод та згадати, ким кожен з них є у душі. БезЧеннінга Татумане було би сиквела, його герой - необхідна ланка, на котрій тримається вся історія. Компанію Татуму у фільмі складають: Джо Манганьєлло,Метт Бомер,Адам Родрігес та Кевін Неш. На жаль, продовження обійшлося без Далласа у виконанніМеттью Макконахі. З жіночого складу виділяються Ембер Херд, котра втілила дівчину "free spirit", та Джада Пінкетт Сміт у чудовій формі та образі граючої за своїми правилами героїні.
Якщо перша частина була в основному про персонажів, їхні стосунки, прагнення Майка до чогось більшого, то "Супер Майк XXL", практично повністю, від цього позбувся. Тепер глядач баче щось легке, з добрим набіром танцювальних номерів та балачок. Часом стрічка нагадує якусь рефлексію про те, чого хоче жінка, з наочною демонстрацією того, як їй це дати.
У результаті, у Джейкобса вийшла така собі ультрафеміністично-драматична комедія, частково у стилі роуд-муві.

Фільм "Мисливці на гангстерів" здається абсолютно не схожим на класичне гангстерське кіно. Скоріше це супергеройський комікс на тему, знятий у сучасному стилі про непереможних захисників закону.Саме так, вся стрілянина і численні повороти сюжету, дуже схожі на повороти крутої графічної новели - Америка 40-50-хх, час розквіту злочинності та корупції, мафія перейшла від бутлегерства до наркобізнесу, і Лос-Анджелес - один з найблискучіших і водночас найбільш загрузлих у цьому міст світу... Фільм є коктейлем старого гангстерського кіно і сучасного екшену з усіма принадами спецефектів. Чисельні перестрілки, розбірки та переслідування на ретро-автомобілях не дають розслабитися та тримають біля екрану.
Як виявилося, стрічка знята на основі реальних подій. У проекті фігурує Міккі Коен - злочинець, без перебільшення, одіозний, історична персона, що справді була босом ЛА у 50-х роках. Його грає Шон Пенн, образ холоднокровного, безжального та цинічного господаря міста вдається йому, досить, впевнено. Протистоїть йому сержант О'Мара - чесний коп, у минулому герой війни, що мріє про місто чисте від поганців. Він береться за справу з усім натхненням, на яке здатен, набравши групу з копів, яких не особливо полюбляють в управлінні поліції... Персонаж Джоша Броліна світиться майже у кожному епізоді, будь то екшн-сцена чи звичайний діалог, але драматична історія його життя також привертає увагу. Великий плюс Райану Гослінгу, котрий знову у ролі неймовірно крутого хлопця.Приємно знову побачити на екрані Джованні Рібізі, що часто грає персонажів другого плану, але, деколи, вони виходять краще головних героїв. Детективи зіграні Майклом Пенья та Робертом Патріком, також підтримують атмосферу фільму їх драмами та вміннями. Необхідно виділити Емму Стоун, котрій пасує образ голлівудської німфи - яскравої та грайливої Грейс.
Сценарій Уілла Білла, не є сильним місцем цієї картини, складається враження про його недоопрацьованість. Попри це, режисер Рубен Флейшер створив драйвовий та динамічний кримінальний бойовик, з добре відтвореною атмосферою 40-50-хх, чудовими декораціями та ефектами, здатний привернути увагу глядача.

Фільм "Янгол-охоронець" можна назвати сольним дляТіля Швайгера,адже він виступив режисером, продюсером, головним героєм, доклав рук до сценарію та залучив до зйомки власну доньку Луну. Слідомза тенденцією повернення старих зірок у Штатах, Швайгер запросив до свого творіння цілу плеяду німецьких акторів: Кароліну Шух, Моріца Бляйбтройя, Хайнера Лаутербаха, Райнера Бока, Ральфа Херфорта, Тіма Уайлда, Акселя Штайна, Міккі Хардта та інших.
Стрічка вийшла цікавою та захоплюючою. Кількістю "батальних" сцен вона бє єропейські рекорди. Головний герой розстрілює десятки бандитів та групи спецназу одна за одною. Але, попри надмірність цих сцен, фільм залишає актуальність та сюжет не втрачає захопливості. "Янгол-охоронець" зав'язується з драми 15-річної дівчинки Ніни, котра стала свідком злочину, чим перейшла дорогу нечистому на руку, ексцентричному мільярдеру. Вона потрапляє у програму захисту свідків, де знайомиться зі своїм рятівником Максом...Хоча це є діагнозом багатьох екшенів, до кінця фільму важко зрозуміти на чиїй стороні законники. Фільм не дає нудьгувати, сюжет гармонійний та емоційний - це типове європейське кіно з голлівудськими амбіціями. Студія Warner, разом з Тілем Швайгером не підвела у створенні чутливо-захопливої картини за, частково, класичним сюжетом з якісними спецефектами. Атмосферу підтримують композиції OneRepublic та Linkin Park. Та ще здалося, що у фільмі присутньо на краплину більше душевності, ніж у голлівдських зразків.

"Кохання по дорослому" - це спін-офф фільму Джудда Апатоу "Трішки вагітна" 2007 року у його ж авторстві, але де у чому фільм, достатньо, самобутній та незалежний. Кіно про кризу середніх років, такої собі американської сімейки, яка переборює різного роду обставини та перешкоди, котрі встають на їхньому шляху до сімейного добробуту, небажання дружини усвідомити, що їй вже 40 та чоловік, який намагається переконатися, що не все у цьому віці так погано.
На диво, веселять постільні сцени та грубі вислови, які, час від часу, дивують непередбачуваними зворотами, хоча ними фільм, здається, перенасичений. А ще це виводить кіно з категорії сімейного. Такожрежисер зауважує на турботі пари про своє існування: заняття спортом, боротьба з електронікою, здорове харчування. Все це, відображає здоровий спосіб життя та культуру тіла, що здобувають популярність в останні часи. Фільм пронизують комедійні конфлікти між музичними стилями та особистостями.
Взагалі в "This is 40", окремо від загальної сюжетної лінії, існують дві інші - робочі відносини головних героїв - Піта у студії та Деббі у магазині, що додає значну кількість другорядних персонажів, але яких... В епізодичних ролях:Меган Фокс, Шарлін Йі,Кріс ОДауд,Джейсон Сігел,Джон Літгоу,Альберт Брукс,Грем Паркер - зірка рок-н-ролу 70х з групою "The Rumour", Біллі Джо Армстронг - соліст "GreenDay".
За жанром "Кохання по дорослому" - мелодраматична комедія, як з вдалими та і навпаки жартами, котрі інколи, навіть, викликають сум. Картину дивитися легко, загальнаробота на стійку четвірку, події підіймають настрій, найкраще підійде парам різного часового досвіду та просто дорослим глядачам.

Кривава сатира та міжособистісні конфлікти - стали фішкою Мартіна МакДони. Колоритні персонажі готові любити, ненавидіти та навіть повбивати одне одного, і цих поворотів сюжету вистачає до самого фіналу. Режисеррозуміє важливість екшену для типового глядача, він запозичує деякі мотиви уТарантіно, але не залишає свого фірмового стилю, заснованого на конфлікті. Повна фатальність сюжету зливаються з якоюсь витонченою комедійністю, і це неповторне явище викликає повне захоплення.
Починається "Сім психопатів" з чорного гумору, потім зявляється неймовірно загадковий персонаж і понеслась
Безумовно, особливої уваги заслуговує неперевершена акторська роботаКоліна Фаррелла, його герой перспективний письменник Марті страждає від великої кризи, і поступово починає спиватися. Він намагається побудувати сценарій на семи різних історіях, але поки має у своїй уяві лише один "зразок". Зовсім не відстають Сем Рокуелл з образом бадьорого Білла та Крістофер Уокен - меланхолічно-заворожуючого Ханса. Також у складі є, неперевершений у своїй брутальності, нестаріючий Вуді Харрельсон у ролі мафіози Чарлі таТом Уeйтс, що зіграв чутливо-жорстокого Захарію. Епізодичні ролі теж майстерно відпрацьовані трохи менш відомими акторами.Значна кількість харизматичних героїв зробили фільм, по-справжньому, незабутнім, так як кожен персонаж детально прописаний МакДоною і є повністю самобутнім. Авторзнаходить нові ідеї та супровід із безлічі жартів. Це не просто гра зі злочинністю чи фільм-кліше в контексті письменницької одержимості, тут є фантазія, що перетворює "Сім психопатів" на дивне поєднання вимислу та реальності, котре потребує певного аналізу та розуміння. Наприклад, у фільмі проглядається одне з найголовніших питань суспільства - хто з нас є нормальним, а хто не зовсім.? У підсумку - картина є міксом комедії та драми, екшену та детективу, вона повна загадок, неочикуваних перебігів подій та дуже чорного гумору. Якщо ви шанувач всього цього, чи чогось зі згаданого - то ваш фільм!